Логопедія вдома

       Формування правильної вимови у дітей – це складний процес. Дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми дошкільного віку велику увагу необхідно приділяти розвитку артикуляційної моторики, фонематичного слуху, просодичної сторони мовлення та розвитку дрібних м’язів рук. Розвиток цих сфер прямо веде до розвитку мовлення у дитини.

Артикуляційна моторика

       Артикуляційна гімнастика – це комплекс вправ для органів мовленнєвого апарату: губ, язика, нижньої щелепи, дихання.

       На початковому етапі підготовки артикуляційного апарату дитини до постановки звуків або ж для розвитку вміння правильно володіти своїм артикуляційним апаратом пропонуємо використовувати так звану лінгвістичну казку «Казку про Веселий Язичок».

       Під час розповіді цієї казки дитина залюбки «включається» в роботу, адже тут присутній ігровий момент, а що найважливіше – в ході казки ви непомітно для малюка виконуєте разом з ним найпростіші артикуляційні вправи. Ці вправи і стануть для вашої дитини підготовчою артикуляційною гімнастикою.

       Пропонуємо вашій увазі приклад казки про Веселого Язичка. Але ви також можете вигадати свою казку в залежності від вподобань дитини, але пам’ятайте, що основна мета такої казки – не розвиток сюжету, а підготовка артикуляційного апарату до правильної звуковимови. Також слідкуйте, щоб дитина повторювала всі рухи, про які ви розповідаєте та які їй показуєте.

Казка про Веселий Язичок

       Жив собі Веселий Язичок у своєму чарівному будиночку (широко відрити рот, показати язик, порухати ним у роті). Ти, мабуть, здогадався, що цей будиночок – рот. Двері у будиночку то відкриваються, то закриваються. Ось так (по черзі відкривати і закривати ротик, ритмічно, в помірному темпі). Кожного дня Язичок виходить з будиночка на прогулянку (висунути язика). І от одного разу Язичок вийшов погрітись на сонечку, приліг він на ґанку (покласти широкий язик «лопаткою» на нижній губі). Раптом подув сильний вітер, Язичок здригнувся (зробити вузький язик «голочкою»), сховався в будиночок і зачинив за собою двері (забрати язик та закрити рот). Дуже полюбляв Язичок грати у футбол (по черзі впиратись кінчиком язика то в ліву, то в праву щоки), на барабані (стукати кінчиком язика в зуби д-д-д), гойдатись на гойдалці(відкрити рот, кінчиком язика по черзі тягнутись до носа, потім до підборіддя), їздити на конику («клацати» язиком, присмоктуючи та різко відриваючи його від піднебіння). А коли награється, Язичок йшов до свого будиночка відпочивати (знову забрати язик та закрити рот). Який слухняний у тебе Язичок!

       Таку казку можна використовувати навіть з найменшими малюками, видозмінюючи її в залежності від вікових особливостей та індивідуальних вподобань кожної дитини.

       Це лише один приклад з багатьох, як можна обіграти артикуляційну гімнастику. Пошийте разом з дитиною логопедичну іграшку, а за основу можна взяти ту іграшку, яка найбільше симпатизує вашій дитині, зробіть у іграшки рухливий язик, куди вставляється рука дорослого та грайте разом з дитиною, поруч з нею будьте і самі малим дитям та пам’ятайте, що основна діяльність для дитини дошкільного віку – це гра.

Фонематичний слух

       Фонематичний слух– це здатність дитини впізнавати та розрізняти мовленнєві звуки. Завдяки фонематичному сприйманню дитина здатна диференціювати (розрізняти) близькі за звучанням або схожі за артикуляцією звуки рідної мови (С-З, Ш-Ж, Т-Д, Л-Р тощо). Відповідно порушення фонематичного сприймання призводить до відсутності навику диференціації, що спричиняє виникнення різних мовленнєвих порушень у дошкільному віці (відставання в поповненні словника, у формуванні граматичної будови мови і зв'язного мовлення), а також порушення письма (дисграфія) та читання (дислексія) у школярів. Саме тому дуже важливо розвивати фонематичне сприймання у дітей з самого раннього віку.

       Зокрема, у своїй роботі з дітьми дошкільного віку я використовую гру «Вгадай хто це?». Дітям за звуком потрібно відгадати тварину, назвати її та знайти у коробці відповідну фігурку, а записи звуків тварин використовую з цього посилання:

Просодична сторона мовлення

       Розвивати просодичну сторону мовлення у дітей допомагає такий метод роботи, як логоритміка. Логоритміка – комплекс вправ, які дитина виконує за допомогою музики і віршів. Це корекційна педагогіка, завдяки якій рухи супроводжуються звуком. Педагоги займаються нею з дітьми, щоб виправити мову за допомогою рухів і звукового супроводу. Ці вправи дуже корисні для дітей. Вони розвивають дихання, мову, слух, моторику, творчі здібності, а ще надзвичайно цікаві для дітей, а особливо дітей дошкільного віку.

Дорожня карта "Дитина з особливими освітніми потребами в інклюзивній групі"

Адаптація дитини до закладу дошкільної освіти

        Перші тижні в дитячому садку можуть бути стресом для дошкільнят та їхніх батьків. Процес адаптації до дитсадка триває кілька тижнів, а іноді – місяців. Команда підтримки реформ Міністерства освіти і науки підготувала рекомендації для батьків щодо адаптації дитини до дитсадка.

       У перші кілька тижнів чи місяців у дитячому садку варто:

1. Налаштуватись на позитивний настрій, оскільки діти відчувають тривогу чи недовіру;
2. Починати адаптацію з коротких відвідин: з 1 години з поступовим збільшенням часу щодня, відповідно до стану дитини;
3. Співпрацювати з вихователем групи: запитувати як минули години без рідних, що дитина робила та як почувала себе;
4. Перебувати на території дитсадка або поруч з ним у перші дні;
5. Скасувати додаткові гуртки;
6. Забезпечити дитині спокійний розклад дня та йти в садок без поспіху щодня в той самий час;
7. Бути готовими, що дитина може хворіти та розуміти, що це зробить її стійкішою до хвороб у школі;
8. Якісно проводити час з дитиною після дитсадка: спілкуватись, йти на прогулянку тощо.

      Зазначимо, що в перші кілька тижнів адаптація може відбутись легко, а за деякий час дитина може проходити постадаптацію. У такому разі варто бути спокійними та продовжувати підтримувати дитину на цьому шляху.

Психологічна допомога дітям з ООП в екстремальних ситуаціях

Співпраця з батьками дітей з ООП: поради експерта

Співпраця з батьками дітей з ООП: поради експерта

Часто батьки дитини з особливими освітніми потребами почуваються розгубленими. Вони не знають, як виховувати власну дитину, й через це перебувають у постійному стресі. Ви зможете зарадити таким батькам, скориставшись порадами експерта.

Одна з найбільш значущих подій у житті кожної сім’ї — народження дитини. І якщо поява дитини з нормотиповим розвитком зазвичай приносить почуття радості, гордості й ніжності, то народження «особливої» дитини часто діє на батьків гнітюче й провокує сильний психологічний стрес. Частина батьків здатна самотужки виховувати дитину з особливими освітніми потребами (ООП). Проте більшість потребує підтримки та допомоги з боку фахівців. 

Чому важливо співпрацювати з батьками 

Кожна родина по-різному реагує на появу дитини, яка має особливості в розвитку. Фахівці виокремлюють кілька варіантів реакцій. І лише одна з них правильна — прийняти дитину та її порушення. Усі інші реакції неконструктивні та з часом можуть закріпитися в батьків як модель поведінки. А це в подальшому негативно позначатиметься на розвитку дитини, дитячо-батьківських взаєминах і взаємодії батьків з фахівцями дитячого садка.

Вихователі часто стикаються з відсутністю мотивації в батьків до співпраці з дитячим садком. Така поведінка батьків свідчить про те, що вони не приймають свою «особливу» дитину й недостатньо усвідомлюють її потреби та можливості. Тобто на психологічному рівні намагаються уникнути відповідальності за навчання, виховання й розвиток дитини, заперечують наявність у неї особливих освітніх потреб.

Також батьки зазвичай недостатньо знають про особливості дітей з ООП, і тому обирають неправильну тактику сімейного виховання. Зокрема, типові помилки батьків — гіперопіка, фобія втрати дитини або прихована чи відкрита відчуженість. Тож завдання дитячого садка — допомогти батькам порозумітися з дитиною та уникнути помилок у її розвитку.

Форми і методи роботи з батьками

Для того щоб допомогти батькам, які виховують дитину з ООП, розв’язати наявні проблеми, забезпечити  психологічну та методичну підтримку, налагодили співпрацю з командою психолого-педагогічного супроводу ЗДО.

Не обмежуємося лише інформаційною підтримкою, допомагаємо  батькам сформувати необхідні вміння для розвитку дитини. Для цього використовуємо різні методи та форми взаємодії:

— анкетування батьків щодо їхньої готовності до інклюзивного навчання дитини й участі в команді психолого-педагогічного супроводу;

— індивідуальні та групові консультації, бесіди, щоб інформувати батьків про психолого-педагогічні особливості дитини з ООП, формувати позитивні взаємини між батьками та дитиною;

— семінари-практикуми, круглі столи, щоб розширювати знання батьків про концепцію інклюзивної освіти, організацію інклюзивного навчання в дитячому садку, особливості різних категорій дітей з ООП;

— тренінги, щоб формувати відповідальну батьківську позицію, допомогти батькам усвідомити потреби та особливості розвитку своєї дитини.