Меню

19.03.2024 // Сніданок: сирники, соус фруктовий, какао з молоком. // Обід: суп гречаний, гуляш курячий, каша перлова, огірок солоний, хліб цільнозерновий з твердим сиром, компот з сухофруктів. // Полуденок: кнелі з курятини з рисом в сметанно-томатному соусі, ікра з буряка, хліб цільнозерновий, чай

 Узагальнений моніторинг якості освіти за вересень 2023-2024 навчального року - відкрити

Узагальнений моніторинг якості освіти за травень 2022-2023 навчального року  - відкрити

 Узагальнений моніторинг якості освіти за жовтень 2022-2023 навчального року - відкрити

Узагальнений моніторинг якості освіти старших груп (шостий рік життя) за жовтень 2022/2023 навчальний рік - відкрити

Узагальнений моніторинг якості освіти за травень 2021-2022 навчального року  - відкрити

 Узагальнений моніторинг якості освіти за вересень 2021-2022 навчального року відкрити

 Узагальнений моніторинг якості освіти за травень 2020-2021 навчального року - відкрити

 Узагальнений моніторинг якості освіти за вересень 2020-2021 навчального року - відкрити

 Звіт про результати моніторингу якості освіти - відкрити

 

Довідка про результати педагогічного обстеження показників компетенції, за вересень 2018/2019 навчальний рік

Освітня робота з дітьми в закладі дошкільної освіти здійснюється відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти України та освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина».

Для ефективного всебічного вивчення розвитку компетенції кожної дитини в вересні 2018 року було проведено діагностування дітей, яке дозволило визначити рівень показників компетенції  (знань, умінь і навичок) вихованців закладу дошкільної освіти.

З метою проведення цілеспрямованого і повного педагогічного обстеження рівня компетенції відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти, вихователі оцінювали досягнення дітей кожної вікової групи за показниками (критеріями) всіх семи освітніх ліній («Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина у світі природи», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Гра дитини», «Мовлення дитини») (методичні посібники «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти» - Тернопіль/ Мандрівець 2017 р. Не пропусти самі свіжі новини рівного та освітні події міста. «Педагогічний моніторинг у ДНЗ» - Харків/Основа 2017 р.)

Результати представлені в таблиці

Показники рівня розвитку компетенцій дітей відповідно до Базового компонента дошкільної освіти у вересні, 2018/2019 навчальний рік

ЗДО №50 екологічного напрямку

Освітні лінії

Групи  / Показники

№1

№2

№3

№ 8

№10

№11

№5

№9

№12

№4

№6

№7

Середнє знач. по ДНЗ

Особистість дитини

34%

36%

35%

47%

39%

40%

54%

54%

51%

67%

59%

54%

52%

Дитина в соціумі

36%

31%

48%

42%

35%

48%

56%

59%

52%

78%

58%

60%

50%

Дитина в природному довкіллі

35%

31%

31%

42%

32%

52%

56%

57%

55%

77%

74%

69%

51%

Дитина в світі культури

37%

38%

38%

32%

42%

46%

60%

60%

54%

70%

65%

65%

50%

Гра дитини

44%

42%

41%

68%

40%

58%

48%

60%

64%

84%

71%

68%

57%

Дитина в сенсорно-пізнав просторі

28%

30%

31%

46%

44%

53%

46%

55%

60%

77%

67%

64%

50%

Мовлення дитини

35%

35%

34%

44%

40%

44%

63%

56%

50%

68%

62%

64%

53%


Параметри оцінки якості освітнього процесу ( в %):

-  нижче 50% - низький рівень;

-  50-75% - середній рівень;

-  75-85%  - достатній  рівень;

-  85-100% - високий рівень.

Діаграма 1

Показники компетенцій за семи освітніми лініями відповідають низькому рівню. Найнижчий  показник (28%)  належить освітній лінії «Дитина в сенсорно – пізнавальному розвитку»

Діаграма 2

Показники компетенцій за семи освітніми лініями відповідають низькому рівню. Найнижчий  показник (30%)  належить освітній лінії «Дитина в сенсорно – пізнавальному розвитку»

Діаграма 3

Показники компетенцій за семи освітніми лініями відповідають низькому рівню. Найнижчий  показник (31%)  належить освітній лінії «Дитина в сенсорно – пізнавальному розвитку», «Дитина в природному довкіллі».

Діаграма 4

Показники компетенцій за  освітніми лініями: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно – пізнавальному розвитку», «Мовлення дитини» відповідають низькому рівню;

за освітньою лінією «Гра дитини» - середньому рівню.

Найнижчий показник 32% належить освітній лінії «Дитина у світі культури»

Діаграма 5

Показники компетенцій за семи освітніми лініями відповідають низькому рівню. Найнижчий  показник (32%)  належить освітній лінії «Дитина в природному довкіллі».

Діаграма 6

Показники компетенцій за  освітніми лініям: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина у світі культури», «Мовлення дитини»  відповідають низькому рівню;

«Дитина в природному довкіллі»,  «Гра дитини», «Дитина в сенсорно – пізнавальному розвитку» - середньому рівні.

Найнижчий показник (40%) належить освітній лінії «Особистість дитини».

Діаграма 7

Показники компетенцій за освітніми лініями:  «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «мовлення дитини» відповідають середньому рівні.

«Дитина в сенсорно – пізнавальному розвитку» (46%) – низькому рівні.

Діаграма 8

Показники компетенцій за семи освітніми лініями відповідають середньому рівню.

Середній показник (54% -60%) належить всім освітнім лініям.

Діаграма 9

Показники компетенцій за семи освітніми лініями відповідають середньому рівню.

Середній показник (50% -64%) належить всім освітнім лініям.

Діаграма 10

Показники компетенцій за освітніми лініями: «Дитина у світі культури», «Мовлення дитини» відповідають середньому рівню;

«Дитина в сенсорно – пізнавальному розвитку», «Дитина в соціумі», «Особистість дитини», «Дитина в природному довкіллі», «Гра дитини»   - достатньому рівню.

Діаграма 11

Показники компетенцій за семи освітніми лініями відповідають середньому рівню.

Середній показник (51% -74%) належить всім освітнім лініям.

Діаграма 12

Показники компетенцій за семи освітніми лініями відповідають середньому рівню.

Середній показник (54% -60%) належить всім освітнім лініям.

Середні показники компетенцій дітей відповідно вимог Базового компонента дошкільної освіти:

  • «Особистість дитини» — 52 %
  • «Дитина в соціумі» — 50 %
  • «Дитина в природному довкіллі» — 51 %
  • «Дитина у світі культури» — 50 %
  • «Гра дитини» — 57%
  • «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» — 50 %
  • «Мовлення дитини» — 53%

Висновок: Середні показники компетенцій знаходяться в діапазоні від 50 % до 57%.

Аналіз результатів педагогічного обстеження показав, що у вихованців на середньому рівні сформовані показники компетенцій за семи освітніми лініями. Найнижчий показник (52%) належить освітній лінії «Дитина в соціумі»», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі».

Рекомендації:          

  1. Вихователям:
  • провести обстеження дітей, які не відвідували заклад дошкільної освіти, відповідно до результатів спланувати індивідуальну роботу з ними;
  • систематично реалізовувати сплановану індивідуальну роботу з дітьми (низького, середнього рівня), застосовувати до них більш диференційований підхід.
  • спрямувати освітній процес на досягнення соціально-закріпленого результату (заданої норми, вимог до розвиненості,навченості та вихованості  дитини).
  • забезпечити виконання вимог до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь  і  навичок, системи ціннісних ставлень до світу та самої себе відповідно до               освітніх ліній:

Освітня лінія «Особистість дитини»

  • створювати сприятливі умови розвитку, виховання, навчання дітей в ЗДО (спокійне середовище, яке не пригнічує психічні процеси, відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог до дитини, зростання дошкільника у прийнятному, найбільш відповідному його природі темпі);
  • формувати стійкий інтерес до різних видів рухової діяльності, з метою досягнення позитивних результатів у здоров’язбереженні дітей;
  • варіативно застосовувати ефективні профілактичні інноваційні оздоровчі технології: корекційна  гімнастика, дихальна гімнастика,  психогімнастика;
  • залучати дітей до оздоровчих технологій терапевтичного спрямування (арт-терапія, піскова терапія, казкотерапія, сміхотерапія, музична терапія, кольоротерапія, ігрова терапія).

Освітня лінія «Дитина в соціумі»

  • ставитися до дитини не з позиції над нею, а з позиції поряд і разом з дитиною. Діти й дорослі є партнерами в життєтворчому процесі, рівноправними учасниками освітнього процесу;
  • глибоко розуміти особливості розвитку кожної дитини, причини, що зумовлюють випередження чи відставання, певні нахили дітей, особливості поведін­ки дошкільників;
  • докорінно змінити свою позицію від­носно сім'ї для побудови повноцінного освітнього процесу, бачити в ній свого основного соціального замовника, працювати для неї і співпрацювати з нею, оскільки родинне виховання має пріоритет над суспільним;
  • схвалювати прагнення дитини розмірковувати, проявляти турботу про інших, допомагати їм, рахуватися з думкою інших, культурно, доброзичливо поводитися;
  • всебічно підтримувати активність кожної дитини, створювати умови для пробудження і розвитку її творчих сил, здібностей, обдарованості.

Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі»

  • формувати еколого-пізнавальний розвиток шляхом експериментально-дослідницької діяльності дошкільників та виховання екологічно доцільної поведінки дітей.
  • стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її об'єктів та явищ;
  • розвивати вміння класифікувати живу природу на основі безпосереднього сприймання та аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії із середовищем та живлення;
  • частіше спонукати дітей до фантазування, прогнозування, самостійних припущень та висновків.

Освітня лінія «Дитина у світі культури»

  • сприяти забезпеченню освітньо-культурнихпотреб дітей, створення умов для їх творчого, інтелектуального, та духовного розвитку.
  • схвалювати прагнення дитини розмірковувати, проявляти турботу про інших, допомагати їм, рахуватися з думкою інших, культурно, доброзичливо поводитися;
  • моделювати гуманну взаємодію з дорослими, ровесниками, виховувати культуру спілкування.

Освітня лінія  «Гра дитини»

  • створювати сприятливе ігрове розвивальне середовище, в якому б гармонійно поєднувалися всі складники мовленнєвого розвитку;
  • сприяти створенню в грі дитячого співтовариства, налагодженню рольової взаємодії, включенню старшого дошкільника в рольові діалоги;
  • задовольняти потребу в ігрових діях;
  • допомагати дитині в апробації майбутніх соціальних ролей;
  • стримувати недоброзичливі прояви щодо інших, навчати елементарних форм вербалізації власних переживань, опису свого настрою, стану за допомогою гри-пантоміми, пластичних етюдів, казки;
  • створювати умови для «психологічного розвантаження» дитини, забезпечувати їй можливість усамітнитися, перепочити від оточення.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

  • використовувати методи та прийоми, спрямовані на підвищення пізнавальної активності дошкільників.
  • націлюйте дитину обстежувати предмети, об’єкти, людей, порівнювати між собою, вчити збагачувати, закріплювати та використовувати власний досвід, тим самим виробляти звичку покладатися на нього уразі виникнення різних проблем;
  • збагачувати досвід відчуттів і сприймань (сенсорний) дитини;
  • підтримувати заплановану діяльність елементами несподіваності, сюрпризності, варіативності, при доборі засобів впливу орієнтуватися на індивідуальний життєвий досвід;
  • надавати дитині можливість досліджувати, експериментувати, запитувати, погоджуватися - не погоджуватися, перепитувати, виявляти сумнів, домагатися чіткої й доступної інформації.
  • заохочувати дітей до самостійних творчих пошуків.

Освітня лінія  «Мовлення дитини»

  • підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до учас­ті в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки;
  • щоденно поповнювати, активізувати та автоматизувати словниковий запас дітей з різних сфер життєдіяльності;
  • чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для збере­ження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття;
  • закріплювати мовленнєві вміння, набуті на заняттях, під час різних видів діяль­ності.
  • використовувати чуттєвий та опосередкований способи ознайомлення зі словом;
  • підтримувати бажання дитини експериментувати зі словом, звуком, заохочувати до вироблення самостійних суджень з приводу довкілля, власного «Я», висловлюватися з власної ініціативи;
  • уникати втручання в розповідь дитини, виправляння помилок у процесі її мов­лення;
  • сприяти набуттю дітьми досвіду комунікативної взаємодії, даючи можливість спілкуватися з однолітками - запитувати, повідомляти, пропонувати, обстоюва­ти думки;
  • залучати дітей до активного контролю за мовленням того, хто відповідає, та оці­нювання відповіді мовця, ставлячи запитання;
  • пропонувати творчі завдання, опираючись на особистий досвід дітей.

Вихователь – методист                                                   Н.Г.Бакун


Моніторингове дослідження рівня розвитку психічних процесів у середніх групах ЗДО  №50 (жовтень 2018 року)

Методика обстеження: в середніх групах діагностика розпочинається із шкали розумового розвитку Біне-Сімона відповідно до вікових норм.

Проводиться діагностика пізнавальних процесів: уваги, сприймання, пам’яті, мислення за методикою Шарохіної.

Для вивчення уваги використовується гра «Що змінилося?».

Сприйняття кольору перевіряється в ході гри «Розклади кружечки по коробочках», додатково дитина визначає предмети відповідної форми (коло, квадрат, трикутник) та розміру (більший-менший), мет. "Ціле-частина" (розрізні картинки з 3-4 частин)

Рівень розвитку зорової пам’яті вивчається за допомогою предметних картинок (8 картинок із зображенням знайомих предметів).

Діагностика мислення проводиться за допомогою проби із методики  «Класифікація за загальним принципом» .

Узагальнена таблиця

Дата проведення : жовтень 2018 рік

Середні  групи 61 дитина

Група №5

Обстежено

20 дітей

Група №9

Обстежено

20 дітей

Група №12

Обстежено

21 дітей

%

%

%

Рівень розвитку психічних процесів

В.р.

41%

26%

45%

Вище с.р.

36%

48%

29%

С.р.

14%

18%

19%

Нижче с.р.

9%

4%

4%

Н.р.

-

4%

4%

Діагностика пам’яті

В.р.

55%

39%

34%

Вище с.р.

36%

44%

33%

С.р.

9%

13%

24%

Нижче с.р.

-

-

5%

Н.р.

-

4%

4%

Діагностика уваги

В.р.

46%

35%

59%

Вище с.р.

27%

26%

24%

С.р.

18%

30%

5%

Нижче с.р.

9%

5%

8%

Н.р.

-

4%

4%

Діагностика мислення

В.р.

50%

43%

53%

Вище с.р.

18%

30%

33%

С.р.

27%

22%

5%

Нижче с.р.

5%

5%

5%

Н.р.

-

-

4%

Діагностика сприймання

 

 

 

В.р.

32%

22%

43%

Вище с.р.

4%

17%

19%

С.р.

14%

22%

14

Нижче с.р.

50%

39%

24%

Н.р.

-

-

-

Рекомендації :

психологу – провести корекційно-розвиткові заняття з розвитку психічних процесів згідно річного плану, розробити індивідуальні програми для роботи з дітьми, що мають показники нижче вікової норми;

вихователям –  спонукати дітей до дослідницько-пошукової діяльності, розвивати мовлення дітей на заняттях та під час ігрової діяльності, проводити індивідуальну роботу щодо розвитку психічних процесів дітей, що мають показники нижче вікової норми.

батькам – формувати у дітей позитивну мотивацію на самостійну діяльність.


Моніторингове дослідження рівня розвитку психічних процесів у молодших групах ЗДО  №50 (жовтень 2018 року)

Методика обстеження: в молодших групах діагностика розпочинається із шкали розумового розвитку Біне-Сімона відповідно до вікових норм.

Проводиться діагностика пізнавальних процесів: уваги, сприймання, пам’яті, мислення за методикою Шарохіної.

Для вивчення уваги використовується гра «Що змінилося?».

Сприйняття кольору перевіряється в ході гри «Розклади кружечки по коробочках», додатково дитина визначає предмети відповідної форми (коло, квадрат, трикутник) та розміру (більший-менший).

Рівень розвитку зорової пам’яті вивчається за допомогою предметних картинок (7 картинок із зображенням знайомих предметів).

Діагностика мислення проводиться за допомогою гри «Четвертий зайвий» (виключення за ознакою родової категорії).

 Узагальнена таблиця

Дата проведення : жовтень  2018 рік

Молодші  групи 51 дітей

Група №8

Обстежено

20 дітей

Група №10

Обстежено

12 дітей

Група №11

Обстежено

19 дітей

%

%

%

Рівень розвитку

психічних

процесів

В.р.

37%

30%

41%

Вище с.р.

44%

40%

48%

С.р.

14%

18%

19%

Нижче с.р.

5%

12%

-

Н.р.

-

-

-

Діагностика пам’яті

В.р.

43%

36%

38%

Вище с.р.

36%

42%

33%

С.р.

17%

14%

24%

Нижче с.р.

4%

8%

5%

Н.р.

-

-

-

Діагностика уваги

В.р.

46%

39%

47%

Вище с.р.

27%

26%

40%

С.р.

18%

30%

5%

Нижче с.р.

9%

5%

8%

Н.р.

-

-

-

Діагностика мислення

В.р.

50%

43%

57%

Вище с.р.

18%

30%

33%

С.р.

27%

22%

5%

Нижче с.р.

5%

5%

5%

Н.р.

-

-

-

Діагностика сприймання

 

В.р.

32%

22%

43%

Вище с.р.

4%

17%

19%

С.р.

14%

22%

14

Нижче с.р.

50%

39%

24%

Н.р.

-

-

-

Рекомендації :

вихователям – сприяти всебічному розвитку потенціалу дітей , розвивати мовлення дітей на заняттях та під час ігрової діяльності;

батькам – формувати у дітей позитивну мотивацію на самостійну діяльність.

Узагальнена таблиця моніторингового дослідження рівня розвитку психічних процесів дітей старших груп ЗДО №50 ( жовтень 2018 року)

Мета:дослідити рівень розвитку психічних процесів дітей старших груп.

Методика обстеження (короткий опис):діагностична методика спрямована на визначення сформованості зорової та слухової пам’яті, уваги, мислення, сприймання у дітей старших груп. Кожне завдання виконується за відповідним часом та оцінюється у відповідності із швидкістю та правильністю виконання.

Кількість та контингент досліджуваних: 79 дітей старшого дошкільного віку (вересень-жовтень 2018 року).

 

№ групи

рівень

Психічні процеси

Пам ять

Увага

Мислення

Сприймання

зорова

слухова

 

 

 

%

%

%

%

%

Група №4

Дітей 27

В

70

33

26

41

52

С

30

63

44

59

44

Н

-

4

30

-

4

Група №6

Дітей 24

В

67

29

12

54

71

С

33

67

42

42

25

Н

-

4

46

4

4

Група №7

Дітей 28

В

68

14

14

39

43

С

32

79

39

57

53

Н

-

7

47

4

4

Загалом дітей 78

В

68%

25%

18%

44%

54%

С

32%

70%

42%

53%

42%

Н

-

5%

40%

3%

4%

Загалом :

пам"ять зорова

високий рівень розвитку 68%

середній рівень розвитку 32%

нижче вікової норми 0%

пам"ять слухова

високий рівень розвитку 25%

середній рівень розвитку 70%

нижче вікової норми 5%

увага

високий рівень розвитку 18%

середній рівень розвитку 42%

нижче вікової норми 40%

мислення

високий рівень розвитку 44%

середній рівень розвитку 53%

нижче вікової норми 3%

сприймання

високий рівень розвитку 54%

середній рівень розвитку 42%

нижче вікової норми 4%

Рекомендації:

психологу – спланувати корекційно-розвиткову роботу, що дасть можливість покращити показники дітей, що мають низький рівень розвитку психічних процесів за окремими показниками;

вихователям – ознайомитись з результатами діагностики, окреслити проблемні моменти;спланувати індивідуальну роботу з дітьми; працювати над розвитком уваги та слухової пам"яті;

батькам – продовжувати індивідуальні заняття з дитиною щодо розвитку психічних процесів.

 


Довідка  про узагальнені результати педагогічного обстеження показників компетенцій, за 2018- 2019 навчальний рік

     Одним з головних завдань дошкільної освіти є формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей , набуття соціального досвіду. Цілісність освітнього процесу в закладі дошкільної освіти забезпечується реалізацією БК дошкільної освіти, який є Державним стандартом.

   У Базовому компоненті дошкільної освіти зведено норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості  та вихованості дитини 6 (7) років; сумарний кінцевий показник набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.

  Для вивчення результативності роботи ЗДО на протязі 2018 – 2019 н.р. був проведений моніторинг ( вересень, січень, травень), що дав змогу виявити рівень практичної реалізації завдань БК дошкільної  освіти та отримати об’єктивну інформацію про якість організації освітнього процесу, прогнозувати шляхи його поліпшення, дослідити рівень засвоєння дітьми різного віку програмового матеріалу та провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності закладу дошкільної освіти при кінцевій меті – вимогам Базового компонента дошкільної освіти .

 

 

Освітні лінії

Групи  / Показники

 

№1

№2

№3

№8

№10

№11

№5

№9

№12

№4

№6

№7

Серед-нє знач. по ДНЗ

Динаміка

Особистість дитини

77%

82%

77%

96%

92%

96%

86%

96%

87%

90%

99%

98%

90 %

+38%

Дитина в соціумі

77%

72%

75%

89%

85%

93%

86%

89%

89%

88%

95%

98%

86%

+36%

Дитина в природному довкіллі

80%

63%

74%

82%

89%

93%

86%

94%

92%

95%

98%

96%

87%

+36%

Дитина в світі культури

77%

77%

74%

89%

84%

91%

86%

95%

91%

98%

96%

95%

88%

+38%

Гра дитини

 

83%

87%

78%

99%

74%

92%

88%

95%

92%

93%

96%

98%

89%

+32%

Дитина в сенсорно-пізнав просторі

79%

97%

75%

91%

79%

92%

90%

90%

93%

92%

99%

91%

89%

+39%

Мовлення дитини

81%

78%

71%

82%

85%

87%

97%

80%

87%

94%

96%

96%

86%

+33%

Показники рівня розвитку компетенцій дітей відповідно до Базового компонента дошкільної освіти у травні 2018-2019 н.р.

 

Узагальнені результати рівня розвитку компетенцій

дітей раннього віку відповідно до освітніх ліній БКДО

Освітні лінії

 

Термін оцінювання

Особистість  дитини

Дитина в соціумі

Дитина в природному довкіллі

Дитина у світі культури

Гра дитини

Дитина в сенсорно – пізнавальном у просторі

Мовлення дитини

Вересень

25%

30%

28%

30%

32%

21%

28%

Січень

36%

48%

58%

54%

53%

43%

36%

Травень

69%

78%

79%

78%

73%

59%

58%

Динаміка

+44%

+48%

+51%

+48%

+41%

+38%

+30%

Гр.№1,2,3 (3-й рік життя)

       Показники компетенцій за семи освітніми лініями відповідають задовільному рівню. По всіх лініях спостерігається позитивна динаміка. Найнижчі показники належать освітній лінії  «Мовлення дитини» - 58% ( динаміка +30%).

    Потребує подальшого вдосконалення робота з дітьми з розвитку мовлення. Діти добре розуміють мову дорослих, сприймають звернення дорослого, проте виявлено багато порушень у звуковимові. Багато понять залишаються в пасивному словнику дітей.

      Слабким залишається розвиток дрібної моторики руки, тому показники з образотворчої діяльності в цілому на середньому рівні.

     З метою підвищення сенсорного розвитку дітей слід поповнити сучасним різноманітним обладнанням групові сенсорні зони.

     З метою стабілізації психологічного мікроклімату вихователям груп раннього віку доцільно використовувати картки адаптації, в яких відмічати зміни в поведінці дитини під час перебування у групі.

     З метою активізації роботи з мовленнєвого спілкування з дітьми раннього віку вихователям необхідно більше уваги приділяти використовувати роботі в групах та індивідуальній. Активізувати роботу з дітьми щодо розвитку їх артикуляційного апарату через використання різноманітних дидактичних ігор та вправ.

 

Узагальнені результати рівня розвитку компетенцій

дітей молодшого дошкільного віку відповідно до освітніх ліній БКДО

Освітні лінії

 

Термін оцінювання

Особистість  дитини

Дитина в соціумі

Дитина в природному довкіллі

Дитина у світі культури

Гра дитини

Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі

Мовлення дитини

Вересень

34%

29%

38%

34%

42%

38%

39%

Січень

53%

37%

45%

54%

65%

56%

48%

Травень

78%

72%

83%

86%

89%

79%

78%

Динаміка

+44%

+43%

+45

+52%

+47%

+41%

+39%

група №8,10,11 (4-й рік життя)

     Показники компетенції за освітніми лініями  відповідають середньому рівню. Найнижчий показник  (72%) належить освітній лінії «Дитина в соціумі». Позитивна динаміка простежується по всіх лініях.

     Отже, для розвитку мовлення молодших дошкільників вихователям необхідно створювати розвивальне мовленнєве середовище, більше уваги приділяти розвитку діалогічного мовлення, вмінню спілкуватися з однолітками та дорослими.

     Логіко-математична діяльність потребує від вихователів приділяти більше уваги розвитку допитливості та спостережливості.

     Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі» — приділяти більше уваги вихованню бережливого ставлення до навколишнього середовища, ширше використовувати в роботі з дітьми практично-дослідницьку діяльність, розвивати емоційні почуття.

      Освітня лінія «Дитина в соціумі» — педагогам слід спрямовувати зусилля на розвиток у дітей вміння встановлювати емоційні контакти з дорослими та однолітками, на розвиток комунікативних здібностей вихованців, уявлень про різні види професій дорослих, трудові дії, на виховання поваги до людей праці, бажання допомагати оточуючим, вміння звертатися по допомогу до людей за місцем їх роботи.

     Особливу увагу необхідно приділяти збереженню та зміцненню фізичного, психічного та соціального здоров’я дітей, заохочувати їх до участі в руховій діяльності на заняттях та в повсякденному житті, активно залучати до фізкультурно-оздоровчих видів діяльності, розвивати вміння грати в колективі, виховувати основи здорового способу життя.

Узагальнені результати рівня розвитку компетенцій дітей середнього дошкільного віку відповідно до освітніх ліній БКДО

групи №5,9,12 (5-й рік життя).

Освітні лінії

Термін оцінювання

Особистість  дитини

Дитина в соціумі

Дитина в природному довкіллі

Дитина у світі культури

Гра дитини

Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі

Мовлення дитини

Вересень

38%

39%

46%

39%

47%

39%

29%

Січень

47%

59%

72%

58%

71%

58%

51%

Травень

78%

83%

93%

89%

90%

82%

79%

Динаміка

+40%

+44%

+47%

+50%

+47%

+43%

+50%

        Узагальнені результати спостережень рівня компетентності дітей середнього дошкільного віку (5-го р.ж.) виявили достатній рівень розвитку дошкільників. У порівнянні з результатами отриманими наприкінці вересня, простежується загальне підвищення компетентності дошкільників 5-го р.ж.

        Проте, за результатами аналізу завданням вдосконалення роботи з п’ятирічками в 2018-2019 н.р. є: розвиток зв’язного мовлення, подолання вад звуковимови, недоліків лексики, граматичного ладу мовлення, розвиток дрібної моторики руки, вдосконалення технічних навичок малювання, розвиток творчості, активності, пізнавальних психічних процесів у дошкільнят, сприяння розвиткові ігрової діяльності, конструктивних навичок.

       Отже, для розвитку мовлення вихователям слід приділяти належну увагу формуванню зв’язного мовлення, навчанню дітей чіткому, логічному, образному висловлюванню думки про себе, використанню засобів інтонаційної виразності та мовленнєвому етикету.

        Логіко-математична діяльність потребує від вихователів приділяти більше уваги розвитку допитливості та спостережливості, навчанню дітей висловлювати припущення, робити висновки, базуючись на результатах досвіду, розвивати логічне мислення.

       Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі» — активізувати допитливість дітей, спонукати їх досліджувати нове, розвивати вміння ставити перед собою дослідницькі завдання, продовжувати розвивати емоційно- ціннісне ставлення до природи.

       Освітня лінія «Дитина в соціумі» — педагогам слід спрямовувати зусилля на розвиток у дітей вміння встановлювати емоційні контакти з дорослими та однолітками, розвиток комунікативних здібностей вихованців,

більше уваги приділяти вихованню самостійності, ініціативності, толерантності, привітності, гнучкості, розуміння, що Україна є Батьківщиною, якій притаманна певна національна символіка.

      Найнижчий показник виявлено щодо освітньої лінії «Особистість дитини», тому слід більше уваги приділяти формуванню уявлень дошкільників про оздоровчу спрямованість побуту українського народу, про оздоровчі аспекти національної кухні, одягу, посуду, українську оздоровчі ігри-забави, пісні, танці, і надалі розвивати вміння самостійно доглядати за своїм зовнішнім виглядом, вмінню самостійно дотримуватися основних правил безпеки, вчити відстоювати власні права, захищати власну думку, дотримуватись норм спілкування. Вчити розрізняти характер критичних ситуацій, усвідомлювати до якої служби необхідно звернутись, а також правилам поведінки під час навчання різних видів оздоровчих процедур, щодо виконання рухів, безпечного користування приладдям та інструментами.

      Особливу увагу приділяти зміцненню фізичного, психічного та соціального здоров’я дітей, активно залучати до фізкультурно-оздоровчих видів діяльності, прищеплювати бажання займатися фізкультурою і спортом, сприяти опануванню дітьми життєво необхідних рухів.

 Узагальнені результати рівня розвитку компетенцій дітей старшого дошкільного віку відповідно до освітніх ліній БКДО

групи№4,6,7 (6-й рік життя)

      Поняття «готовність до школи» - це набір компетенцій , що складають життєву компетентність дитини. Основними компонентами готовності дитини до шкільного навчання є психофізіологічна, особистісна та інтелектуальна готовність.

Освітні лінії

 

Термін оцінювання

Особистість  дитини

Дитина в соціумі

Дитина в природному довкіллі

Дитина у світі культури

Гра дитини

Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі

Мовлення дитини

Вересень

39%

46%

49%

49%

52%

49%

46%

Січень

68%

71%

61%

78%

71%

70%

69%

Травень

92%

91%

98%

92%

91%

96%

92%

Динаміка

+53%

+45%

+49%

+43%

+39%

+47%

+46%


   Середні показники компетенцій старших груп знаходять в діапазоні  від 91% до 98%. Аналіз результатів педагогічного обстеження показав, що у вихованців старших груп на високому рівні сформовані показники компетенцій за семи освітніми лініями.

 

Рівень сформованості компетентностей

     Компете-нції

 

 

 

 

 

Рівні

 

Здоро-в’язбе-режу-вальна компете-нція

Особи-стісно – оцінна компе-тенція

Роди-нно – побу-това компе-тенція

Соціа-льно – кому-нікати-вна компе-тенція

Приро-дничо – екологіч-на компете-нція

Предме-тно – практи-чна компете-нція

Художньо – продукти-вна компете-нція

Ігрова  компе-тенція

Сенсо-рно – пізнава-льна компете-нція

Мате-мати-чна компе-тенція

Кому-нікати-вна компе-тенція

Мовле-ннєва компе-тенція

Високий

46%

56%

64%

53%

79%

69%

80%

78%

63%

67%

62%

57%

Достатній

41%

35%

29%

35%

15%

28%

10%

15%

19%

24%

20%

19%

Середній

11%

6%

6%

8%

5%

2%

8%

5%

14%

6%

12%

16%

Низький

2%

3%

1%

4%

1%

1%

2%

2%

4%

3%

6%

8%

   За показниками моніторингу дітей  старших груп  рівень  їх фізичного розвитку, стану життєво важливих систем організму та здоров’я дозволяє витримати певну кількість уроків протягом дня та їх часовий відрізок, зберігаючи належну позу  і при цьому немає ризику викривлення хребта.

   Діти усвідомлюють свої фізичні можливості, уміння, переживання а також здатність адекватно оцінювати свої досягнення та особисті якості.

   Сформовані соціальні мотиви: потреба в соціальному визнанні, бажання отримувати соціально значимий статус; бажання вчитися, отримувати знання.

   Вихованці здатні свідомо керувати своєю поведінкою та діяльністю, ставлять мету та докладають вольові зусилля для її досягнення.  Вміють підпорядковувати свої дії вимогам «треба», а не «хочу», свою поведінку встановленим правилам. Володіють соціальними нормами прояву почуттів, розрізняють базові емоції.

   Довільно й продуктивно спілкуються в контексті учбової діяльності, наявна комунікативна ініціатива, проявляють готовність вступити в діалог, вислухати, не перебиваючи, дивлячись в обличчя співрозмовника.

   Наявний певний рівень розвитку пізнавальних процесів, здатність концентрувати уваги на кількох предметах одночасно; швидко переключати зосередження уваги з одного об’єкту на інший, з одного виду діяльності на другий.

   Уміють адекватно й доречно спілкуватися рідною мовою в різних життєвих ситуаціях. Сформовані фонематична, лексична, граматична, діалогічна, монологічна сторони мовлення.

   Сформована мисленнєва операція узагальнення, порівняння, абстрагування, класифікації, установлення причинно – наслідкових зв’язків, розуміння взаємозалежностей, здатність розмірковувати.

     Дані педагогічного та психологічного досліджень досягнень випускників ЗДО та тематичного вивчення стану освітньої  роботи зі старшими дошкільниками в контексті безперервної освіти показали, що робота ведеться на достатньому рівні.

   Однак, є ряд питань над якими треба працювати педагогам старших груп, а саме:

  • для забезпечення реалізації діяльнісного підходу ввести в освітній процес різні види дитячої діяльності творчого характеру ( ігри, технічного і художнього моделювання);
  • використовувати в освітньому просторі практико – орієнтовані ситуації, які наближені  до реального життя, що відповідають потребам  дітей у практичних діях, сприяють максимальній активізації пізнавальних інтересів і формують почуття відповідальності за найближче оточення;
  • розширити діапазон дидактичних методів і прийомів через розвивальні ігри і вправи, логічні задачі, проблемні питання, ігрові технології, що активізують у дітей мислення і уяву;
  • організовувати систематичні спостереження, пошуково – дослідницьку діяльність, використовуючи розвивальне середовище групи;
  • надавати право дитині на ініціативні висловлювання, аргументоване відстоювання своїх пропозицій, право на помилку, через спілкування дорослого з дітьми у формі діалогу, що сприятиме розвитку в дитини активності, ініціативності, почуття власної гідності і самоповаги;
  • забезпечувати дитині можливість взаємодії та взаємообміну досвіду з однолітками і дорослими , що дасть змогу виявити ініціативу, творчість, фантазію, відповідальність;
  • підчас проведення організованої навчально – пізнавальної діяльності систематично використовувати різноманітні класичні та інноваційні педагогічні технології, методи і прийоми, що позитивно зарекомендували себе в сучасній дидактиці, раціонально поєднувати вербальні, наочні та практичні методи.

   Порівняльна таблиця дослідження рівня розвитку психічних процесів дітей старших груп ЗДО №50 на початку і в кінці навчального року (2018-2019)-кількісний аналіз.

Моніторинг

Стану психологічної готовності дітей до школи, сформованості психічних процесів

Узагальнена таблиця

показників травень 2018-2019 н.р.

Старші групи

 

 

Група №4

Обстежено

28 дітей

Група №6

Обстежено

24 дітей

Група №7

Обстежено

30 дітей

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

Рівень розвитку

Психічних

Процесів

В.р.

11

40%

12

50%

12

40%

В.с.р.

7

25%

3

13%

8

27%

С.р.

10

35%

9

37%

9

30%

Н.р.

-

-

-

-

1

3%

 

Загалом

82дитини

В.Р.

35

43%

 

 

 

 

В.С.Р.

18

22%

 

 

 

 

С.Р.

28

34%

 

 

 

 

Н.Р.

1

1%

 

 

 

 

Самооцінка дітей

Завищена

9

32%

4

17%

7

23%

Адекватна

17

61%

20

83%

21

70%

Занижена

2

7%

-

-

2

7%

Сформована мотиваційна

Готовність до

Навчання

Сформована

20

72%

19

79%

26

86%

Частково сформована

8

28%

5

21%

4

14%

Розвиток

Моторики руки, шкільна зрілість

В.р.

16

58%

15

62%

19

63%

С.р.

11

39%

7

30%

10

33%

Н.с.р.

1

3%

2

8%

-

-

Н.р.

-

-

-

-

1

4%

Позиція школяра

Сформована

18

64%

15

63%

20

67%

Частково сформована

10

36%

9

37%

10

33%


Рівень готовності до навчання (динаміка)

високий

середній

низький

Поч.н.р.

Кінець н.р.

Поч.н.р.

Кінець н.р.

Поч.н.р.

Кінець н.р.

 

Ті самі діти

Нові діти

 

Ті самі діти

Нові діти

 

Ті самі діти

Нові діти

20

20

15

59

41

4

3

1

-

Якісний аналіз:

у ході дослідження дітей старшої ланки на початок навчального року було виявлено дітей, які показали найкращі показники ( В.Р.) розвитку зорової пам'яті  68% ( зріс до 89% на кінець навчального року)  та сприймання 54%  (на кінець року становить 77%).  Також до кінця навчального року значно зросли показники В.Р. уваги на 30% та становить 48% та пам'яті слухової з 25% до 47% високого рівня розвитку від загальної кількості дітей. 

Щодо низьких показників, що на початок навчального року найбільш яскраво проявлялися при дослідженні пам'яті слухової (5% дітей н.р.) та уваги  (40% н.р. – найнижчий показник ). Однак, до кінця навчального року цей показник зріс на 35% і становив вже всього 5%. Отже, найбільший прогрес відбувся у розвитку функцій уваги, так до кінця навчального року показники цих дітей перейшли на середній рівень.

Загалом про ефективність комплексної роботи свідчить покращення результатів тих дітей, що мали на початку навчального року Н.Р. розвитку психічних процесів за окремими показниками (10-15% мислення, увага, зорова пам’ять).Так на кінець навчального року з них лишилась лише 1 дитина (н.р. ).

Про зростання психологічних показників старших дошкільників свідчить позитивна динаміка розвитку психічних процесів у порівнянні з початком навчального року . Так, загалом 15  дітей (19%) перейшло з середнього рівня розвитку на високий  та 2 дітей (2%) з низького на середній рівень розвитку. 

Дослідження проведено із дотриманням всіх необхідних умов та підтверджують об’єктивну достовірність

Рекомендації:

психологу – спланувати корекційно-розвивальну роботу, що дасть можливість покращити показники дітей, що мають низький рівень розвитку психічних процесів за окремими показниками; провести аналіз умов успішної адаптації учнів (випускників закладу) до шкільного життя; застосовувати корекційно – розвивальні методи у роботі з дітьми старшого дошкільного віку, які потребують індивідуального підходу;

вихователям – ознайомитись з результатами діагностики, окреслити проблемні моменти;спланувати індивідуальну роботу з дітьми; працювати над розвитком уваги та слухової пам"яті;

батькам – продовжувати індивідуальні заняття з дитиною щодо розвитку психічних процесів.

     Рекомендації методичній службі:

  • методичну роботу здійснювати за інформаційно – просвітницьким і практичним напрямками;
  • з метою покращення ефективності освітнього процесу надати методичну допомогу педагогам в обізнаності з питань освітніх нововведень та загальної комп’ютерної грамотності.

Вихователь – методист ___________Н.Г.Бакун